Джаз по-французьки. Тріо Жана-Франсуа Баеза

18 квітня в Національній музичній академії відбувся концерт тріо Жана-Франсуа Баеза. Що джаз - це музика особлива, ні для кого не є таємницею. Французький джаз завжди вирізнявся ще й на власне джазовому тлі. А сучасний французький джаз – це взагалі дивна штука. Отакі думки з’явилися в мене під час концерту тріо Жана-Франсуа Баеза.

Навіть сам склад цього тріо вже говорив про незвичайність – акордеон, баритон-саксофон, відсутність ударних. Крім самого лідера, що грав на кнопковому акордеоні, в цей колектив уходять Жан-Шарль Рішар (сопрано і баритон саксофони) та контрабасист Етьєн Румане. Послухати цих французьких музикантів у київської консерваторії зібралося чимало народу – зала була повнісінька. Цікаво, що слухацький контингент у цьому випадку був геть різний за віком і музичними вподобаннями та на загал не зовсім джазовий. Принаймні, у мене склалося таке враження. Ясна річ, цілком суб’єктивне. Здається, у словосполученні «французький джаз», що красувалося на гарно оформлених афішах, глядачів більше вабило перше слово – французький. А масштабний фестиваль «Французька весна в Україні», що зараз триває у Києві, так і підштовхував киян прийти цього вечора до зали Національної музичної академії.

Початок самого концерту з якихось технічних причин помітно затримувався. Нарешті, на сцені з’явилося це безударне тріо – стримані й по-французькому елегантні чоловіки. Лідер мсьє Баез одразу привітно привітав публіку вельми непоганою російською, компенсуючи таким чином надовго відтягнений початок. Музикант сказав, що Україна – його друга батьківщина, оскільки його дружина українка, в них двоє дітей, що говорять і по-російськи, і по-французьки. Народ схвалено привітав правильний шлюбний вибір французького акордеоніста. Отже, перший внесок у свій успіх француз зробив ще не зігравши жодної ноти – браво!

А потім розпочався власне виступ, що складався з авторських творів Жана-Франсуа Баеза, в перервах між якими Жан-Франсуа продовжував базікати російською. Французи виявилися майстерними музикантами з явно класичним вишколом. Разом вони вже три роки (як символічно для тріо!) і це відчувалося, адже однією з головних їхніх чеснот можна вважати чітку зіграність. З перших акордів на аудиторію вилився потужний імпровізаційний коктейль із балканських, середземноморських і близькосхідних мотивів, серед яких, як бальзам на наші душі, кілька разів ясно вгадувалися рідні українському серцю гуцульські й закарпатські наспіви. Усе це для гостроти було присмачене джазовою ліричністю й романтикою та - місцями - академічною монументальністю. В одній явно джазовій за звучанням баладі мені страшенно не вистачало ударних. Але більшості речей якраз відповідав саме такий склад.

Звучало це часом по-циганськи відірвано й по-французьки витончено заразом. І, як на мене, в деяких речах зовсім не по-джазовому. Хоча - хто зараз мені скаже, що є в сучасному розумінні джазом, а що ним стовідсотково не є? А термін world-music надто місткий, і, зрештою, теж нічого не пояснює. Та й, зрештою, яка різниця? Головне - те, що звучало й те, що публіка була в захваті. Бо французи виявилися до того ж і музикантами, які можуть завести глядача, відчуваючи, що і в який момент йому потрібно. Так під час свого сольного виступу саксофоніст Жан-Шарль Рішар уплів у імпровізації знамениту тему «Караван» Хуана Тізоля. А сам мсьє Баез уволю поімпровізував на «п’ятирядному баяні», втуливши туди мелодію всім відомого французького вальсу-мюзету, українського романсу «Очі чорні» (саме так! адже його автором був наш поет-романтик Євген Гребінка) і навіть славнозвісну дитячу пісеньку про день народження «Пусть бегут неуклюже…» з мультика про крокодила Гену й Чебурашку. Народ залюбки реагував на це бурхливими оплесками.

Після концерту у фойє консерваторії можна було купити за 70 гривень платівку цього тріо та другий номер спеціалізованого українського видання «Джаз» (10 гривень). Причому перше, незважаючи на ціну, розкуповувалося вочевидь швидше й охочіше. А я оце дивився на захоплену київську публіку й мріяв, що незабаром настане такий час, коли подібний аншлаг буде на всіх концертах з позначкою «Український джаз».