23.04.2006
Сергей Овсяников, Константин Ионенко
Фото Андрія Цимбалюка. 17 квітня в джаз-клубі А7 виступив бенд відомого українського гітариста з авторською програмою. Щопонеділка, як уже повелося, в київському джаз-клубі А7 відбувається так звана Composer’s Night, себто звучить винятково авторська музика українських джазменів. Цього разу програму зі свого нового диску «Наречена» представляв знаний в Україні гітарист Сергій Овсяников у супроводі власного бенду.
Правду кажучи, це не був Овсяников-бенд, як зазначалося в афіші, а радше поєднання двох колективів – частини власне Сергієвого тріо та Night Groove, чиї учасники є своєрідним стейдж-гуртом клубу А7. На басу грав молодий музикант Костянтин Іоненко, який брав участь у записі «Нареченої», а Night Groove презентували відомі й досвідчені Алік Фантаєв (барабани) та Наталія Лебедєва (рояль).
Сум поки що навіює відносно маленька кількість присутніх на подібних концертах. Шкода, бо грають без перебільшення музиканти першого українського джазового ешелону. Мимо волі згадуєш ті часи, коли ще якихось там 7-5 років тому на безкоштовних концертах у явно не джазовому клубі «Динамо-люкс» не було де яблуку впасти. І навіть були люди, які ходили цілеспрямовано «на Овсяникова». Шкода, адже й на цей раз Овсяников зі своїми колегами не розчарували ні свіжістю й щирістю тем, ні майстерністю імпровізацій. Нема сенсу визначати стиль його музики, де сплелися віртуозність бі-бопу, відстороненість кул-джазу, екзотичність бразильських ритмів, якась медитативність східної та драматичність академічної музики. Розлоге модерн нічого конкретного слухачам не скаже. Просто наступного разу – а це буде десь на початку травня – варто прийти на концерт цього музиканта.
Мушу зізнатися, що альбом «Наречена» я ще не чув – каюся. Але те, що я почув, одразу викликало бажання піти й купити Сергієву платівку. Справді шкода, що в нього з собою її не виявилося. Відсутність попередньої ознайомленості з «Нареченою», тим не менш, мала й інший бік - мені не було з чим порівнювати цей концертний виступ, у якому композиції найновішого сольника Овсяникова прозвучали вочевидь у інших версіях. Адже «Наречену» було записано у форматі тріо гітара-бас-барабани (за барабани відповідав Сергій Табунщик), яке за відсутності фортепіано спонукає гітариста - хочеш чи не хочеш – бути більш винахідливим щодо гармонії. Присутність фортепіано підштовхує до зовсім інакшої подачі матеріалу. До того ж з Аліком та Наталею в Сергія та Костянтина було проведено не дуже багато репетицій. І хоча всі четверо музикантів були, як і годиться, на висоті, та іноді з’являлося відчуття, що квартетові трішки бракує злагодженості й цілісності. Проте це у великій кількості компенсувалося драйвовою спонтанністю і особистою майстерністю кожного з учасників гурту, а таке виконання може бути лише в джазі. Можна сказати, що це був сучасний джаз з усім, що з цього випливає. Тобто коли музику творять прямо тут і зараз на твоїх очах (точніше вухах), а взаєморозуміння музиканти шукають (і знаходять!) у процесі свого музикування. Зрештою, саме за таке ми й любимо джаз. Принаймні я.
Яблуко джазової імпровізації музиканта від яблуні академічної музики, що його виплекала, може закотитися таки далеченько. Приміром, ...
Вже третій рік поспіль українські джазові музиканти брали участь у легендарних польських майстер-класах «Cho-Jazz». Така можливість для ...
31 січня у Львові відбулась перша імпреза серії „Picasso Jazz Hall” за участі "Cherkasy Jazz Quintet". Львів’яни, що завітали до ...
21-22 квітня в київському джаз-клубі А7 відбулися концерти видатного американського піаніста Марка Соскіна й Kyiv All Jazz Stars ...
22 серпня Харків розпочав свій новий джазовий сезон досить потужно і весело. Kharkiv Za Jazz Fest потішив харків’ян і гостей ...
