4-16 вересня 2007
Адреса: вул.Театральна,15 - Зала обласної телерадіокомпанії
Запрошення на концерти можна замовити з 28.08 за тел.: 572-570
Програма
14 вересня
19:00
Відкриття фестивалю. Pago Libre.
Аркадій Шилклопер, валторна, альпійський ріг (Німеччина)
Чо Тайссінг, скрипка, голос (Австрія)
Джон Вольф Бреннан, ф-но (Ірландія-Швейцарія)
Георг Брейншмідт, контрабас (Австрія)
Квартет Pago Libre виник як інтернаціональний проект ірландсько-німецького піаніста і композитора Джона Вольфа Бреннана, який мешкає у Швейцарії. Свого часу він брав уроки композиції у класика російського авангарду Едісона Денісова і у легенди світового кінематографа Енніо Морріконе.
Цей авангардний джазовий колектив об’єднує музикантів різних країн і має свій неповторний музичний почерк. Імпровізаційна свобода, європейський підхід до сучасної композиційності, середземноморський темперамент, витонченний гумор – ось частковий перелік звучання Pago Libre. Унікальність колектива також полягає в незвичному інструментальному складі.
Pago Libre по праву вважається “топовим" джазовим колективом Європи. Їхню музику порівнюють зі складним алхімічним процесом. Тут і класика, яка балансує на грані фолу, і провокаційні зовнішні ефекти, і фольклорні традиції Росії, Швейцарії, Ірландії та Австрії, які не стримують вільного польоту джазової фантазії.
Гастрольний графік Pago Libre включає в себе Европу, Росію, Канаду, Китай а тепер і Україну.
Вже декілька років в цьому проекті бере участь один із найяскравіших імпровізаторів світу – Аркадій Шилклопер. Лідером гурту є швейцарський піаніст Джон Вольф Бреннан. Саме він з контрабасистом Даніелем Патумі заснував квартет разом зі скрипалем Стівом Гудманом і трубачем Ларсом Ліндваллом. До речі, саме абревіатура цих чотирьох прізвищ і склала назву колективу. Але Ліндвалл та Гудман покинули колектив. На їх місце прийшли Аркадій Шилклопер та скрипаль Тшо Тайссінг. У 2003 році до складу музикантів приєднався знаменитий австрійський конртабасист-віртуоз Георг Брайншмід. Це дало можливість почати роботу над концептуальними програмами, серед яких мультитиражні проекти “Фенікс" із Віденським театром танцю, “живою" музикою до Blackmail Альфреда Хічкока, літературно-музичним проектом platzDADA (музика Pago Libre та ексцентрична поезія Ханса Арпа, Курца Швіттерса і Даніїла Хармса).
Сьогодні до складу Pago Libre входять чотири музиканти: Аркадій Шилклопер (Росія - Німеччина) – валторна, флюгельгорн, альпійський ріг; ЧоТайссінг (Австрія) - скрипка, вокал; Джон Вольф Бреннан (Ірландія - Швейцарія) - фортепіано, аркопіано, піццикатопіно, мелодіка; Георг Брайншмід (Австрія) контрабас, вокал.
21:30 (перший відділ)
Жан П’єр Фрьолі та друзі
Жан П’єр Фрьолі, гітара (Німеччина)
Максим Гладецький, контрабас (Україна)
Володимир Зинковський, флейта (Україна)
Олександр Муренко, ударні (Україна)
Жан П’єр Фрьолі – перший секретар посольства Німеччини в Україні – відомий нам за виступами на ХІ вінницькому джазовому фестивалі. На початку 90-х вчився грати на гітарі (джаз-гітара) у Йорга Ніснера у Фрайбурзі. Виступав у різних складах в Німеччині, Франції, Італії, Південній Африці, Бангладеш, Росії і звісно в Україні. Один з останніх концертів під керівництвом Жана П’єра Фрьолі відбувся 18 травня цього року в посольстві Німеччини в Україні. У складі інтернаціонального квінтету окрім Фрьолі (гітара) грали Бьорн Франк (саксофон, флейта), професор Йорн Генріх (контрабас), талановитий київський піаніст Олексій Боголюбов і зовсім юний, 16-ти річний музикант Олег Марков (ударні).
На минулому, ХІ-му вінницькому фестивалі, Фрьолі назвали “найбільш музичним дипломатом і найдипломатичнішим музикантом". Тогоріч Жан П’єр грав у складі квартету під скромною назвою “Жан П’єр Фрьолі і товариші" і присвятив свій виступ угорському гітаристу Аттилі Цоллеру, який був дуже популярним в Німеччині та США. У рамках ХІІ-го фестивалю “Міжнародні дні джазової музики у Вінниці" слухачі будуть мати змогу послухати продовження цього музичного проекту.
21:30 (другий відділ)
RAO Trio
Цезар Дієз, іспанський бас
Герман Дієз, гітара, колісна ліра
Дієго Мартін, перкусії
Революційне та приголомшливе тріо, де колісна ліра відкриває новий шлях у світ джазу та імпровізаційної музики. Репертуар тріо базується на власних музичних доробках та на творах сучасних композиторів. Це демонструє певну естетику, яка пропагує новий вид авангардної музики. Тріо виникло в 2000 році. Перші виступи повністю приголомшили публіку.
Оригінальне поєднання інструментів - колісна ліра, бас та ударні – створює оригінальний репертуар, який базується на традиційних темах та на поєднанні творчості таких музикантів як Ануар Брам, Гілс Кабенат та Валентин Кластрієр. В 2003 році тріо презентувало Іспанію на міжнародному музичному конкурсі.
Цезар Діес (Cesar Diez). Бас. Вивчав електричний бас з Рікардо Фрейре, Джорджем Серетто та Річі Феррером в Музичній студії в Мадриді. Виступав на одній сцені зі знаменитими Карлосом Сегаррою та Мічелем МакКаіном в "Моментах рок-н-ролу".
Дієго Мартін (Diego Martin). Барабани. Почав вивчати музику в 1991 році в музичній студії в Мадриді. З 1994 до 1999 навчається в центрі удосконалення імпровізацій, де його вчителями були Педро Лупеза та Белма Мартун. Брав участь у Першому та Другому Міжнародних фестивалях нової музики у французькому та німецькому інститутах у Мадриді.
Герман Діаз (German Diaz). Колісна ліра. Вивчав класичну філологію та має ступінь університетського спеціаліста у сфері традицій університету Валадолід. Вивчав перкусію у Педро Естевана. Є учасником єдиного у світі Вілістік Оркестру, в якому найкращі виконавці на колісній лірі створюють на цьому інструменті музичну виставу.
15 вересня
17:00
Amit Chatterjee Alliance
Алан Міан, бас-гітара (Чехія)
Аміт Чаттерджі, електрична, акустична гітари, вокал (Індія)
Джастін Скотт, ударні (Чехія)
Аміт Чатерджі - відомий гітарист, композитор та вокаліст. В його доробку є записи із найвидатнішими джазовими світовими музикантами. З 1993 по 2004 рік він був постійним учасником легендарного джазового гурту під керівництвом Джо Завінула. Багато записувався із такими зірками, як саксофоніст Девід Лібман, мульти-інструменталіст та продюсер Бурхан Осал, майстер перкусіоніст Глен Велец, Лайне Редмонд, Трілок Гурту, Бадал Рой та багато інших. Співпрацював зі Стінгом та Карлосом Сантаною.
19:00 (перший відділ)
Лучіано Біондіні та Хавіер Джіротто (Італія)
Дует італійця Лучіано Біондіні та аргентинця Хав’єра Джіротто утворився в 2000 році. За цей час він брав участь у найвідоміших європейських джазових фестивалях у Берліні, Відні, Римі та інших. Не вперше об’єднуються джаз та аргентинські мотиви, утворюючи приклад бурхливого та непередбачуваного танго. Не вперше акордеон, цей популярний інструмент, пропонує мікс світового фолклору та вибухає чарівними класичними традиціями. Лучіано Біондіні та Хавіер Джіротто ліричні і дуже мелодійні музиканти. Вони талановито підносять цей стиль до його найвищого естетичного рівня та поетичного звучання.
Разом вони пропонують оригінальну музику, демонструють нам новий місток між джазом і танго. Вільні імпровізації та неокласичні форми, меланхолія і витонченість цього музичного всесвіту зачаровують душі слухачів.
19:00 (другий відділ)
Уве Кропінскі: гітарний Глен Гульд (Німеччина)
Уве Кропінскі народився в Східному Берліні. На гітарі почав грати з 14-ти років. Як і більшість хлопчаків, його спочатку приваблювала рок-музика. З 1977р. він присвятив себе сучасній джазовій музиці і імпровізації. Виступав із такими музикантами, як тромбоніст Конрад Бауер, саксофоніст Фьолькер Шлотт, басист Гюнтер Бартель та барабанщик Петер Грьонінг. З 1980-го Уве виступає із концертами на двух гітарах, які виготовили йому на замовлення. В 1986-му переїздить до Нюрнбергу. Виступає як соло-гітарист, проводить майстер-класи, працює із багатьма музикантами Европи. Його концерти проходять по цілому світу: у Европі, США, Африці, Канаді.
Відомий журнал "Guitar Player" писав, що цього гітариста колись будуть називати “Джиммі Хендріксом акустичної гітари". Легенда джазу, Леонард Фезер так про нього сказав: “З часів Стенлі Джордана не було такого ідейно багатого гітариста, як Уве Кропінскі".
Кропінскі: “Свою техніку я шукав із тих часів, коли працював з тромбоністом Конрадом Бауером. Тоді я грав рок-музику на електрогітарі, а він хотів створити джазовий гурт. Раптово я занурився у новий для себе стиль і тоді почались пошуки своєї гри. Такі різкі зміни дуже корисні. Як кажуть з головою у крижану воду. Тоді з’являються ідеї, енергія, задумки з якими дуже цікаво працювати. Мені подобається відкривати щось нове, а потім переробляти його знову і знову".
Пет Метіні (Pat Metheny): “Я був приголомшений! Я ніколи не бачив, щоби хтось так тримав гітару. Ніхто із акустиків не справляв на мене такого враження, як Кропінскі. Я у захваті від його музикальності, від його думок, від різноманітних технічних прийомів. А найбільше - від його звуку. Це дуже незвичний звук. Блискучий музикант".
21:30
Квартет Марека Балати (Польща)
Марек Балата, вокал
Марек Марковські, фортепіано
Стан Мішалак, бас
Адам Бужек, ударні
Марека Балату, польського вокаліста, якому вже десятки років немає рівних на батьківщині, у світі називають “європейським Боббі МакФерріном". Його голос — це інструмент із діапазоном від насиченого тенора до труби із сурдиною і свистячої скрипки, від шепоту до крику. До того ж технічно назвати це джазом складно: для випускника краківської академії мистецтв за класом графіки, музика — це просто спосіб найкращого самовираження.
Передусім він майстер скету, імпровізаційного співу без слів. “На мою адресу нерідко можна почути й критичні зауваження, особливо на батьківщині, — признається музикант. Дехто з поляків хотів би, щоб я співав як американець. А американці, коли я був у Штатах, раділи тому, що я залишився собою. Адже у них вистачає своїх чудових “американських" артистів. Коли я виступав у Братиславі, слухачі підходили після концерту й говорили, що я співаю від серця. І коли мій друг, американський музикант Арт Ленді, називає мене “сердечним вокалістом", мені, безперечно, приємно. Було б добре, щоб саме так і залишилося. Хоч іноді я використовую “body language" — мову тіла. Щоб усі знали, що я чоловік, людина з крові і плоті".
Крім цього, Марек Балата працює як художник-графік, любить влаштовувати різні аудіовізуальні перфоманси і взагалі — він художник, для якого така річ, як синтез мистецтв — природний стан. “Я думаю, що інтелект та інтуїція у парі працюють заради добра й любові. Адже мистецтво — це творення нової реальності на вищому рівні. І весь мій маніфест полягає у тому, щоб за допомогою формальних засобів показати основу, підмурівок, на якому я зростав і розвивався. Це класична музика, джаз. Це ті краї у світі, де я бував, це моє рідне село. Тому тематика, мелодія і гармонія апелюють до мого світу. А спів без слів — спосіб розповісти про нього, а також говорити про цілий світ і інших людей. От і все. Щоб сказати більше, мені доведеться заспівати ".
Балата – засновник інтернаціонального колективу “Trilogy", до складу якого входять американський піаніст Арт Ланде (Art Lande) і австрійський флейтист Гюнтер Веінгер (Gunter Wehinger). Пан Марек співає польською та англійською мовами. Але основа його вокальних творів складає скетове виконання. Те, що робить Марек Балата важко віднести до якогось конкретного стилю. Він сам є явищем польської культури. Не тільки джазової музики але і образотворчого мистецтва.
Что касается и субботников. Это очень актуально для тех, кто работает на государственных предприятиях и учреждениях. В любой энциклопедии слово субботник обычно стоит рядом со словом добровольно, но почему-то человек может прийти на работу и узнать, что он участник этого мероприятия.
16 вересня
16:00
Проект Jazz Impression
Роман Гриньків, бандура (Україна)
Анатолій Алексанян, клавішні (Україна)
Армен Костандян, вокал сопраніно (Вірменія)
Макс Гладецький, контрабас (Україна)
Олександр Даров, ударні (Росія)
Про кожного з учасників гурту та про історію його створення можна писати багато. Читати це – пізнавально. І ще більш пізнавально – слухати. Навіть давні прихильники джазу будуть дуже приємно здивовані виступом Jazz Impression на ХІІ вінницькому фестивалі “Міжнародні дні джазової музики". Звісно, за умови, що Ви раніше не чули цього колективу. Не так давно я вперше потрапив на їхній виступ. Я був відверто вражений і дещо приголомшений почутим. Тоді виникло відчуття, що, крім всього іншого, саме заради от таких раптових знахідок варто слухати музику і шукати її, навіть коли не знаєш напевно, чого саме шукаєш.
Коротко про колектив. Ідея створення виникла у 1987 році. На початку був дует – Анатолій Алексанян (фортепіано) та Сергій Хмельов (вібрафон). Новий склад сформувався в 1996 році. До складу увійшли ударник екстра-класу Олександр Даров та Володимир Сороченко (бас гітара). Пізніше долучився і наш вінничанин Максим Гладецький (контрабас). У 1999 році було записано альбом “Марфа", в якому дебютував молодий і талановитий гітарист Олексій Крупський.
Як признається сам Анатолій Алексанян “... я не пишу музику. Я отримую її у подарунок. Можливість чути душею набагато вища за здібність чути вухами. А сприйнята душею та втілена у звуках інформація виключає можливість фальші і є найвищою нагородою. Це єдине виправдання мого існування. Це і є моїм шляхом".
18:00
Джуліан Мілкіс (учень Бенні Гудмена) кларнет (США) та Юрій Кузнєцов, фортепіано (Україна).
Кларнетист Джуліан Мілкіс (США)
Отримав освіту в Джульярдській школі та Манхеттенському музичному училищі. Мілкіс досягнув міжнародного статуса камерного музиканта і соліста. Він працює з такими престижними колективами, як Симфонічний оркестр Торонто, Московський державний симфонічний оркестр, Гамбург Моцартеу і "Національний оркестр де Ліон”. Він грає з такими метрами світового виконавського мистецтва, як Юрій Башмет і Джеральд Каузье. Виступав зі Святославом Ріхтером на фестивалі камерної музики в Москві (1991р.). Він постійно гастролює. „Карнегі Холл” і „Лінкольн Центр”, зала „Плейєль” в Парижі, гамбургська філармонія і Большой зал московської консерваторії, Рой Томсон Холл і Форд Центр – ось далеко неповний перелік світових сцен, на яких грає Джуліан Мілкіс. Музику в його виконанні можна почути на всій території США, Канади, Європи і Далекого Сходу. Особисто для нього писали твори такі композитори, як Гія Канчелі, Моравець, Тищенко, Вайнберг, Петров та ін. Джуліан Мілкіс був єдиним учнем всесвітньовідомого Бенні Гудмена.
Юрій Кузнєцов, фортепіано (Україна)
Одеський піаніст та композитор. Ініціатор усіх джазових подій в „перлині біля моря”. Десять років тому він організував під егідою Українського музично-драматичного театру імені В. Василька “Клуб високої музики”, який і зайнявся пропагандою мистецтва, яке любили мільйони та переслідувала офіційна влада. Свою пристрасть до джазу Ю. Кузнецов демонстрував ще у стінах Одеської консерваторії, де він навчався у 70-х роках минулого століття. Його імпровізаціями на роялі захоплювалися не лише однокашники, але й педагоги вузу. У подальшій своїй артистичній кар’єрі Юрій Анатолійович – нині вже заслужений діяч мистецтв України – підкоряв слухачів саме цим даром своєрідного і непередбачуваного погляду на світ.
22:00
Лариса Доліна (вокал, Росія)
Батьки дали їй ім’я Лариса - в перекладі з грецької означає "чайка" – вільна птаха, яка впевнена у тому, що весь океан належить їй. І океан музики Доліна підкорила.
Вона співає джаз і класику, рок-музику і поп-шлягери, стала членом Президентської ради Росії по культурі. Її голос не можливо не впізнати, її джазовою програмою можна тільки насолоджуватися. Вона поп-дива і кумир декількох поколінь.
Доліна була солісткою багатьох відомих музичних колективів. Серед них – Державний естрадний оркестр Вірменії під керівництвом Костянтина Орбеляна, Естрадний ансамбль Азарбайджана під керівництвом Полада Бюль Бюль Огли, московський оркестр "Современник" під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Росії Анатолія Кролла. "...Я завжди кудись біжу. Мене переслідує думка, що я чогось не встигла зробити, а життя таке коротке. Коли настає певний вік час починає бігти так швидко, що за ним не встигаєш", - говорить Лариса Олександрівна.
Але одного дня вона зрозуміла, що це не головне. Сьогодні для Лариси Доліної "... главней всего – погода в доме… А джаз, як вино, вимагає витримки. І його потрібно подавати рідко і дуже якісно".
Ігор Бутман (саксофон, Росія)
Його фанатом є Білл Клінтон
Найвидатніший джазовий саксофоніст із нині живих — так називає 45-річного російського музиканта Ігоря Бутмана колишній американський президент Білл Клінтон.
Російська преса називає його найбільш успішним музикантом, який зумів пробитися на заході. Російські ЗМІ включили Ігоря в число 12 музикантів, “...які опреділяють стан музики в країні".
Колеги називають його “группой захвата", маючи на увазі його успіхи за кордоном. Серед його шанувальників багато коронованих осіб і очільників держав. Він є директором джазового клубу «Le Club», який американський журнал «Down Beat» включив до переліку 100 найкращих джазових клубів світу. Веде програму “Джазофренія" на каналі “Культура".
1961, 27 жовтня — Ігор Бутман народився у Санкт-Петербурзі
1989 — переїздить до Нью-Йорка, одружується з американкою
1993 — у Нью-Йорку видає сольний альбом "Falling Out"
1997 — розлучається, їде до Росії, бере шлюб із росіянкою Оксаною
1999 — засновує джазовий оркестр "Ігор Бутман Біг Бенд"
2001 — засновує джаз-клуб "Ле Клаб"
2003 — виходить перший альбом "The Eternal Triangle" джазового оркестру Бутмана
ДЖАЗМЕНИ УСЬОГО СВІТУ – З’ЇЗДЖАЙТЕСЯ!
"14-16 вересня. Фестиваль “Міжнародні дні джазової музики у Вінниці" – ось дві короткі фрази, які вже на вустах у вітчизняних та закордонних музичних масмедійників. А це означає, що Вінниця ХІІ-ий раз стає джазовою столицею України.
Ще не відлунали останні акорди ХІ-го, минулорічного фесту, а організаторів вже запитували про програму цьогорічних концертів. Але за законами жанру треба було витримати певну паузу. І тільки тепер можна озвучити склад учасників цьогорічного фестивалю.
Спочатку про час і місце проведення. 14-16 вересня (з п’ятниці по неділю) у приміщенні вінницької обласної телерадіокомпанії, що по вулиці Театральній, 15, відбудуться концерти ХІІ фестивалю "Міжнародні дні джазової музики у Вінниці".
Тепер більш детально про цьогорічну програму.
14 вересня. Першим на сцену вийде інтернаціональний проект "Pago Libre" (Швейцарія - Австрія – Німеччина - Ірландія) у складі Аркадій Шилклопер (Росія - Німеччина) – валторна, флюгельгорн, альпійський ріг; Тшо Тайссінг (Австрія) - скрипка, вокал; Джон Вольф Бреннан (Ірландія - Швейцарія) - фортепіано, аркопіано, піццикатопіно, мелодіка; Георг Брайншмід (Австрія) контрабас, вокал. Після них ми почуємо проект Жана П’єра Фрьолі “Атілла Цолер-2". Жан П’єр Фрьолі – 1-й секретар посольства Німеччини в Україні – відомий нам за виступами на ХІ вінницькому джазовому фестивалі. Тоді Фрьолі назвали “найбільш музичним дипломатом і найдипломатичнішим музикантом". І завершить перший фестивальний день іспанське РАО тріо.
15 вересня. Найбільш насичений день. Спочатку ми почуємо Аміта Чатерджі (Amit Chatterjece Alliance) - гітариста, композитора та вокаліста.
У першому відділі другого концерту ми почуємо італійця Лучіано Біондіні та аргентинця Хав’єра Джіротто (Javier Girotto & Aries Tango).
У другому відділі на сцену обласної телерадіокомпанії вийде Уве Кропінскі.
На третьому концерті вінничани почують легендарного польського вокаліста Марека Балату. ,
16 вересня. Розпочнеться останній день фестивалю із виступу Jazz Impression (Україна-Німеччина-Вірменія-Росія).
Заключний акорд ХІІ фестивалю прозвучить у виконні Лариси Доліної та Ігоря Бутмана.
Організатори фестивалю – Благодійний фонд сприяння розвитку талантів Поділля. Президент – заслужена артистка України Ірина Френкель. Директор фестивалю – музичний редактор вінницької державної телерадіокомпанії Павло Третьяков.
Враховуючи великий інтерес публіки до "Міжнародних днів джазової музики у Вінниці" організатори нагадують про те, що треба заздалегіть потурбуватись про запрошення на концерти за номером 572-570.