17.09.2010 
29 серпня, майже у переддень осені у київському культурно-освітньому центрі «Майстер-Клас» відбувся виступ польського Andrzej Jagodziński Trio. Організаторами концерту виступили продюсерська агенція Jazz in Kiev, Польський Інститут у Києві та вже згаданий центр. Це також була одна із серії подій в рамках святкування 200-річчя з дня народження композитора Фредеріка Шопена в Україні. Саме його музику у власних оригінальних аранжуваннях виконує тріо. І Шопенові, і джазу було віддано належне в повній мірі: як з боку музикантів - три виходи на біс, - так і з боку аудиторії - розпродані квитки та безліч додаткових стільців, які продовжували вносити до зали просто під час концерту, свідчили про високий рівень інтересу з боку киян та про успіх події.
Хоча ніякої перерви між відділеннями не було, концерт умовно можна розділити на дві частини. Після сорока хвилин виступу і кількох композицій, пан Ягодзінський взяв слово і пояснив публіці (Анджей розмовляв польською, але всі присутні, здається, із легкістю зрозуміли про що йдеться), що тепер музична концепція зміниться. Якщо до цього композиції будувалися за принципом «джазового стандарту» тема-варіація-соло-тема, то тепер тріо заграє інше. А саме – шопенівську сонату сі-бемоль мінор у чотирьох частинах. «Наступна композиція буде досить довгою – 35 хвилин. Але – гарна новина – це буде остання композиція у сьогоднішньому концерті!»
На щастя, частина правди з цього жарту вийшла невелика. Анджей Ягодзінський зіграв на біс соло ноктюрн фа-мінор, тоді до нього знов доєдналися колеги. І тільки-но Олексій Коган (Jazz in Kiev, ведучий концерту) промовив, що після вальсу до-дієз мінор вже не грається нічого, як музиканти знову з»явилися на сцені, очевидно не погодившись із ним. За три хвилини чергова хвиля аплодисментів знаменувала закінчення концерту. Andrzej Jagodziński Trio - це Анджей Ягодзінський за роялем, Адам Цегєльський (Adam Cegielski) на контрабасі і Чеслав Бартковський (Czesław Bartkowski) на барабанах. Пан Бартковський солював не так багато, як його партнери по сцені – всього кілька разів. Але його манері властива віртуозність і, здається, найголовніша риса ансамблевого барабанщика: він знає, коли грати тихо, коли – голосно, як органічно переходити із одного стану в інший. І взагалі – він все знає про те, як треба. Тож сказати, що цей однаково видатний та відомий польський джазовий барабанщик був менш помітним за Анджея Ягодзінського чи Адама Цегєльского – буде серйозною помилкою.
Що ж до контрабасиста – поціновувачі елегантних низькочастотних вібрацій могли бути вкрай задоволені. Але з одним «але». До Києва Адам привіз - так само як і до Львова минулого грудня - компактний «портативний» інструмент, до якого найбільш пасує наймення «електричний контрабас». Часом не вистачало справжнього акустичного звучання. Залишалося домальовувати його в уяві, враховуючи техніку пана Цегєльського і його вишукано-закручені соло-пасажі, ледь не в кожній п»єсі. Чи у цій вишуканості дається взнаки його довга праця на ниві класичної музики, чи природна інтелігентність - хтозна. Так чи інакше але, контрабас часом «грав першу скрипку». До речі, Цегельський вже більше ніж п”ятнадцять років викладає гру на контрабасі на джазовому факультеті варшавської Chopin High School of Music і близько п”яти років є завідувачем цього факультету.
Лідер тріо – Анждей Ягодзінський – поза словами і конкуренцією. Десь на перетині класичної музики і джазу він створює Красу, що ввібрала в себе кращі риси першого і другого. Знайти потрібну саме власному звучанню точку перетину на величезному спільному полі цих двох ще більш величезних і несходимих просторів – не так легко. Це питання досвіду і, у великій мірі, – смаку. Про беззаперечний смак цього музиканта не варто сперечатися. Він і виглядає аристократично – спробуйте уявити Ягодзінського в ролі короля Речі Посполитої в якомусь історичному фільмі; і поводить себе доволі стримано – лише в самих гострих епізодах він танцює на стільці з тою ж пристрастю, з якою пальцює по клавіатурі рояля. Поза сумнівом, ці троє музикантів знайшли свій власний ідеальний баланс і рецепт взаємодії. Завдяки співпраці протягом сімнадцяти років. І не тільки. Анджей Ягодзінський погоджується з тим, що непросто такий довгий час працювати разом і стверджує: «фішка» тут у сумісності характерів. Справді, Andjej Jagodzinski trio – це не тільки «класичне джазове фортепіанне тріо» у повному розумінні кожного слова. Це ще своєрідний тріо-кутник: із трьома повноцінними вершинами, хоча і рівнобедрений – все ж таки один із кутів трошки гостріший за двоє інших. Якби існувала така майже безглузда штука як джазовий (чи взагалі музичний) календар, то цей концерт сміливо можна було б віднести до того, що потрібно слухати у серпні. Саме на часі. Дуже влучне закінчення літнього концертного сезону з безпомилковою салонною атмосферою. Набагато менш розхлябаною, ніж у клубі, і трохи менш тримайте-голову-рівно, ніж у філармонії. Вгадали.
P.S. Дозволю собі додати трохи від першої особи… Кілька тижнів тому мені випало інтерв'ювати барабанщика Олександра Хрістідіса. Це один із так званих «ветеранів київського джазу», що мешкав і грав у столиці десь із початку шістдесятих до кінця сімдесятих, а згодом переїхав до Греції. Тепер він мешкає в Афінах та раз на кілька років навідується до Києва. Саме під час одного з таких візитів і відбулась наша зустріч. Наприкінці бесіди мова зайшла про концерти, які найближчим часом відбуватимуться у Києві. Згадали про тріо Анджея Ягодзінського і тут Олександр промовив: «Знаєте, якщо ви побачите Чеслава Бартковського і будете з ним розмовляти – нагадайте йому будь-ласка, як у 1975 році після його концерту у Києві він у гримерці показував мені кілька прийомів гри на барабанах. Навряд чи він згадає моє ім'я, але я дуже хотів би йому подякувати». Я пообіцяла, що спробую. Насправді, в наш час розвитку інтернет-технологій не так важко зв'язатися з людиною, яка живе в іншій країні, чи навіть на іншому континенті, але… В будь-якому разі я не була певна, що шукати можливості поговорити із паном Бартковським саме для того, щоб передати йому вищезгадані слова – це максимально доречно. Після концерту мені закортіло на хвильку піднятись на сцену, аби ще раз роздивитись контрабас-трансформер. Саме в цей момент Чеслав Бартковський вийшов збирати своє барабанне начиння… Хай там як, а слово я стримала.
Довідка: Анджей Ягодзінський (Andrzej Jagodziński) народився у 1953 році. Він один із кращих польских піаністів, композитор та аранжувальник. Він навчався у Консерваторії ім. Фредеріка Шопена по класу валторни. Також грає на аккордеоні. Працював на Польському Радіо та у Симфонічному Оркестрі Телебачення. У 1979 році приймав участь у конкурсі фестивалю Old Jazz Meeting Zlota Tarka та був відзначений як "піаніст року". Анджей Ягодзінський грав з одними із кращих польських груп та виконавців: у квартетах Збігнєва Намисловського, Януша Муняка, Яна Вроблєвського та Томаша Шукальського, з Евою Бем (виступає з нею із 1981 року), The Big Warsaw Band, The Old Timers, Swing Session, String Connection та Polish All Star бендом Ярека Смєтани. Анджей Ягодзінський гастролював у більшості европейських країн, у Австралії, США, Індії, Кувейті та колишньому СРСР. Протягом останніх 16 років він представляв польський джаз на таких фестивалях, як Jazz in Europe-Paris, Edinburgh Art Festival, Ost-West Nurnberg, Leverkusener Jazz Tage, Skane Festivalen in Malmo, Istanbul International Festival, Ankara Music Festival, Jazz Yatra-Bombay та усіх великих джазових фестивалях у Польщі. У 1993 році він сформував власне Andrzej Jagodziński Trio, з яким вже протягом 17 років виконує в основному твори Фредеріка Шопена у джазових аранжуваннях.
Andrzej Jagodziński Trio - вибрана дискографія: Chopin/ Les brillantes (2CD) (2010, Studio Realizacji Mysli Twórczych) Warownym Grodem: Agnieszka Wilczyńska & Andrzej Jagodziński Trio (2009, Wydawnictwo Warto) Chopin/ Jagodziński.Sonata b-moll (2009, AGORA SA) Giovanni Mirabassi & Andrzej Jagodziński Trio (Andrzej Jagodziński plays accordion) (2006, 2005, 2003, 2002, Profonica) Chopin/ Metamorphosis (special guest Janusz Olejniczak) (1999, ZPR Records) Chopin/ Once More (special guest Janusz Olejniczak) (1999, ZPR Records) Deep Cut (1997, CDSound Int.) Live at The National Philharmonic (1995, Polonia Records Co.) Christmas (1994, Polonia Records Co.) Chopin (1993, Polonia Records Co.)
17-21 марта 2006. Вже після проведення 2-х фестивалів саме так охрестили цю подію – Дитячим Джазовим Рухом. А коли починали – й не ...
Чесне слово, я дуже люблю Wave, Night in Tunisia, My Funny Valentine… Але я не можу це чути на концертах у звичайних версіях. А саме з ...
Хтось може мені закинути, що ця подія не настільки голосна, аби про неї писати до центрального осередку джазової інформації в Україні. Але ...
21-22 квітня в київському джаз-клубі А7 відбулися концерти видатного американського піаніста Марка Соскіна й Kyiv All Jazz Stars ...
Квартет Ольги Войченко 14 квітня виступив у ліцеї «Гранд». Деякі українські музиканти, виявляється, встигають не лише активно виступати ...
