Главная » Фестивали » Fort Missia » Fort.Missia

Fort.Missia

30.01.2008

Большой open-air фестиваль, проходящий в лесах на границе с Польшей, на оборонных сооружениях времён 1-й мировой войны. Стилистика: этно-джаз, фолк, рок, экспериментальная музыка. В рамках фестиваля проходят мастер-классы, выставки лэнд-арта.

Организатор: МО"Дзига", 79030 Украина, Львов, ул. Зеленая, 102
Сайт: www.dzyga.com
Тел. (032) 244-47-78, факс: (032) 244-47-79, e-mail: dzygainfo@gmail.com

Манифест фестиваля:

Ми спробуємо створити фестиваль, у якому не лише престижно взяти участь, але в який приходиш за натхненням, за ідеями. Наше звернення до середовища – давайте ідеї, генеруйте провокації, висувайте прагматичні рішення! Не будучи повністю задоволеними від спроб сформулювати інноваційно-цілісну концепцію фестивалю, ми залишаємо простір для інтуїтивних рішень, що могли б сполучити топос фортеці і ситуацію мистецького осмислення.

Чому ми залишаємось в форті. Був собі мудрець, про якого тепер вже ніхто й не згадає. І жив він в країні органів, фортець, композиторів, інженерії, поетів, мислителів, університетів, в країні, яка розпочала Війну. Називався він Шпенглер. І після поразки у нього спитали, чи буде наступна велика війна. І він відповів, що, звичайно, буде, бо виросло покоління, яке уже не пам’ятає жахіть попередньої. Уявімо того, хто хотів би осмислити війну, що минула століття тому, війну, із якої почалось минуле 20-те століття. А осмислити – означає пам’ятати. Хто пам’ятає тепер про Першу світову в Україні? Нас історія так колошматила вже після неї!..

Пам’ятати – означає пригадати про час, відчуття і події, але, що не менше важливо, про місце. Місця – декорації пам’яті, з яких розгортаєш, як з книги, ландшафти, із них особливо ті, що попереду тебе. Давайте віднайдемо форт, цю фантасмагорію центру військових подій, топос оборони, де, пригадуєте в "Трьох мушкетерах", герої провадили мудрі бесіди, час від часу відстрілюючись з фортеці на горі. Важливе у пам’яті те, що земля пам’ятає за нас.

Століття опісля на оборонних фортах часів Першої світової у теперішній прикордонній зоні поблизу Шегіні у 2009 виникає масштабний міжнародний фестиваль. Його амбіції не менші за німецькі, тільки розгорнуті в просторі іншому – просторі музики, візії, пам’яті. Тут виступатимуть кращі українські і польські рок-гурти, джазмени, діджеї. Тут відбудеться альтернативна історія візуального мистецтва, інсталяцій і перформенсів. Тут канон східноєвропейської літератури зміниться до невпізнаваності.

Обидва кордони приходять у рух і вібрують. Творці перекроюють міфи і стилі, події і тренди, амбіції втримати генія місця і марнославство поширити власне мистецтво на топос. Адже таких декорацій і краєвидів, де, з одного боку, карпатські схили, а з іншого – Перемишль, як на долоні, ніде більше не знайдеш.

Історія звинуватила Першу світову у варварстві бойні, а ми спробуємо гуманізувати її фортифікації. Протягом століття вони були не потрібними, але не зайвими. Опісля, вони в символічному сенсі розділили українців з поляками в тунелях і шорах прикордонних переходів і ми не прагнемо їх реставрації в сучасності. Ми відбудуємо їх у внутрішньому просторі для спільної оборони мистецтва. Та війна і наступна, поміж поляками й нами, велась не за місто, а в місті. Тепер, із міської культури у цьому нічийному форті, який ми займемо, ми, поляки і українські, відстрілюватимемося від усього, що загрожує в світі мистецтву.

Юрій Кучерявий